 Громадські організації, які вважають тягарем бюджету, віддають державі вдвічі більше коштів, ніж отримують від неї допомоги. «Третій сектор» створює майже 200 тис. робочих місць і видає трохи менше 3 млрд грн заробітної плати на рік. Такі дані були оприлюднені у ході круглого столу «Громадянське суспільство України в цифрах».
Громадські організації, які вважають тягарем бюджету, віддають державі вдвічі більше коштів, ніж отримують від неї допомоги. Так, за 2009 рік громадські організації отримали 98,2 млн грн державних субсидій, а сплатили 165 млн грн податків. Важливим є і те, що «третій сектор» створює майже 200 тис. робочих місць і видає трохи менше 3 млрд грн заробітної плати на рік. Такі дані були оприлюднені у ході круглого столу «Громадянське суспільство України в цифрах», який відбувся 28 січня.
Згідно зі звітами Державної податкової адміністрації, громадські організації у 2009 році задекларували понад 2 млрд грн доходів. «У кризовий рік разом з благодійними, релігійними організаціями тощо вдалося зібрати понад 7 млрд грн», - повідомив голова правління Мережі розвитку європейського права Олександр Вінніков. За його словами, дуже впала питома вага благодійних внесків.
Від державних органів надходить до 5 % фінансування, в той час як європейська практика вказує не менше 30 % фінансування.
Вказані цифри є результатом методики дослідження «Паспорт громадянського суспільства в Україні», яке здійснювалось Мережею розвиту європейського права і Українським незалежним центром політичних досліджень.
Органи легалізації «поселили» у Києві 11 млн членів громадських організацій
Державний комітет статистики України нараховує на 10 тис. громадських організацій більше, ніж Міністерство юстиції. Такі дані були оприлюднені у ході круглого столу «Громадянське суспільство України в цифрах», який відбувся 28 січня.
«Причина в тому, що в Україні досі діє подвійна система їх легалізації громадських організацій. Крім органів юстиції їх можуть легалізувати виконкоми місцевих рад. Гадаю, що точної цифри громадських організацій на сьогодні не знає навіть Держкомстат. Якщо брати кількість легалізованих організацій, їх кількість на 1 січня 2010 року становила 74 958. Згідно з даними за видами економічної діяльності, їх налічується 63 899. Якщо враховувати тільки ті громадські організації, які легалізовані шляхом реєстрації в різних сферах, то місцеві виконкоми легалізували майже 48 тисяч ГО, ще 3108 легалізував безпосередньо Мін’юст. В той же час звітують Держкомстату не більше як 19 тисяч організацій», - повідомив голова правління Мережі розвитку європейського права Олександр Вінніков.
За словами експерта програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максима Лациби, найбільше інформації про «третій сектор» в Україні у Державного комітету статистики. Цю інформацію Держкомстат узагальнює як зі статистичних довідок, які надають юридичні особи, так і зі звітів, які надсилають органи влади: Державна податкова інспекція, органи реєстрації. Метод підрахунку діяльності громадських організацій не зовсім відповідає національним рахункам Організації об’єднаних націй.
«Державна статистика України в цілому базується на системі національних рахунків ООН. Це найбільш універсальна система, яку застосовують практично всі міжнародні організації. Втім, в середині цієї системи виділяють не громадянське суспільство, а тільки так звані некомерційні організації, що обслуговують домогосподарства. Сюди входять партії і частково кооперативи, що не зовсім відповідає системі рахунків ООН, а також так звані соціальні підрозділи підприємств (санаторії та будинки культури, що перебувають на балансі підприємств), які враховуються як суб’єкти громадянського суспільства. Втім варто зазначити, що соціальні підрозділи підприємств все-таки належать до сектору кампаній», - зазначив О. Вінніков.
За даними експерта, частка ВВП організацій, які ми традиційно відносимо до громадянського суспільства (громадські, релігійні, благодійні), стабільно знижується. Абсолютні цифри громадянського суспільства зростають, а відносні залишаються дуже невтішні.
Державна статистика України не розрізняє категорії активного та неактивного членства. Так, парадоксальними є дані кількості членів на обліку громадських організацій. Приміром, по місту Києву проживає 11 млн членів громадських організацій. Виходить, що кожен киянин є активістом принаймні 5-6 громадських організацій. По іншим областям цифри доходять до ¾ всіх мешканців. Загалом на обліку громадських організацій нараховується 20 млн 600 тис. членів. Ще одна цікава відомість: за даними Держкомстату, по всій країні було організовано 1 тисяч 50 виставок. В цей же час громадські організації стверджують, що влаштували 17 тисяч виставок.
«Громадянське суспільство України використовує статистичні звіти з переважною метою полестити собі: тобто вказати більшу кількість членів або заходів. Але ці дані в державну статистику не потрапляють. За даними Всесвітньої служби Геллапа, у 2009 році менше 3% опитаних мешканців України вказали, що є членами громадських організацій», - повідомив О. Вінніков.
«Третій сектор» заповнює мертву зону, покинуту державою – Н. Борджелі
Некомерційний сектор необхідно розвивати. Він мусить мати достатньо ресурсів, щоб заповнити мертву зону, яку держава покинула, оскільки не може надавати соціальні послуги, а у бізнеса до цього немає зацікавленості. Про це заявила у ході круглого столу «Громадянське суспільство України в цифрах», який відбувся 28 січня, Наталія Борджелі (Міжнародний центр некомерційного права, м. Вашингтон).
«Лестер Соломон, директор Інституту Джона Хопкінса, визначив «третій сектор» як стратегічно важливу ланку між державою та комерційними організаціями. Держава не має можливості виконувати соціальні обов’язки перед громадянами, а у бізнеса немає ринкового інтересу, аби зануритись у цю сферу. Єдиний спосіб вирішення дефіциту послуг – «третій сектор», - зазначила Н. Борджелі.
За даними дослідження Інституту Джона Хопкінса від 2004 року по 36 країнам, некомерційні організації представляють 4,4 % зайнятості всього працездатного населення. Ця цифра обертається у 40 млн робочих місць, 25 млн з яких – повні оплачувані робочі місця. Ще 15 % - повні оплачувані робочі місця, зайняті волонтерами. З усіх некомерційний організацій більше 55 % працюють у всіх трьох секторах: мистецтво, освіта, охорона здоров’я.
«Некомерційний сектор автоматично не забирає на себе ті обов’язки, які держава не виконує. Для того, аби він став реальною економічною силою, необхідні інвестиції держави. Мова йде не лише про податкові пільги. Мова йде про державне фінансування, а також відповідне законодавство, у тому числі базове, яке начебто спочатку не має економічних коренів. Необхідна проста процедура реєстрації», - зазначила Н. Борджелі.
«Я бачу проблему у всіх державах СНД, у всіх державах, де система національних рахунків не була адаптована для того, щоб можна було виділити економічну інформацію, яка стосується некомерційних організацій. У всіх державах є проблема економічного обґрунтування для державних рішень, уявлення, наприклад, податкових пільг або держаного фінансування та інших економічних стимулів, які є обов’язковими, аби розвинути некомерційний сектор», - додала експерт.
|
